Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроки людство – не забуде.
М. Луків
Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років – це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи в наших серцях…
25 квітня у літературній вітальні бібліотеки ДПТНЗ «Сумського ВПУ будівництва і дизайну» відбувся вечір-реквієм «Гіркий полин твоєї долі, Україно».
… Була квітуча весна, напоєна пахощами землі. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу…
Вже 32 роки ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.
Чорнобиль став лихим знаком найсильніших саморуйнівних дій людини. Мирний атом в одну мить став лютим ворогом.
Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений. Чорнобильська катастрофа фактично нездоланна, оскільки головним її наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях. Саме тому Чорнобиль чорним болем відлунює в серці кожного українця.
Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, визначило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію:
Душевні, добрі, сильні, вперті –
Змогли стихію подолать
Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь – ще довго помирать
Чорнобильський смерч забрав життя тисяч людей…
Читачі ознайомились з тематичною книжковою виставкою, переглянули фоторепортажі, публікації в добірці періодичних видань.
В кінці заходу, присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя, ліквідуючи наслідки чорнобильської катастрофи.
Вічна пам’ять загиблим, вічна шана подвигу героїв-ліквідаторів!
