Учні ДПТНЗ «Сумського ВПУ будівництва і дизайну» говорили про людей похилого віку

Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів
Володимир Мономах

3 жовтня у бібліотеці гуртожитку ДПТНЗ «Сумського ВПУ будівництва і дизайну» був проведений виховний захід «Схилилась яблуня до тину, сповна віддавши урожай. Не ображай стару людину, чи чуєш ти, не ображай», присвячений Міжнародному дню людей похилого віку.
Під час заходу присутні говорили про проблеми батьків і дітей, старість та одинокість, з’ясовували причини проблем між старим і молодим поколінням та шляхи їх вирішення.
«Якось Джон Ленон дуже тонко помітив : «Ніхто не помічає тебе, коли ти стара людина з сивим волоссям. Але всі починають любити тебе, коли над тобою три фути землі. Це тому, що мертвих любити легко. Вони не потребують нічого і не створюють незручностей і неприємностей». Тому дуже хочеться, щоб ви вже з цієї хвилини задумалися і вже сьогодні підійшли до батьків, чи до бабусі і дідуся і щось допомогли їм, або просто сказали, як ви їх любите, адже іншого разу вже може не бути» – звернулася до присутніх ведуча заходу Вікторія Карпець .
З роками зникає багато бажань і по¬треб. Але ніколи не згасне, потреба у спілкуванні. Ось що потрібно стар¬шим людям, як хліб, як повітря. Частіше спілкуйтесь зі своїми дідусями й бабусями, звертайтеся до них за порадами. Їхня мудрість і великий життєвий досвід застережуть вас від багатьох помилок. А з іншого боку, усвідомлення того, що вони вам потрібні, що ви їх любите, що їх думка для вас важлива, – велика радість для людей похилого віку.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. Нас завжди зігрівають отча хата і теплота рідних, поки вони чекають нас. Але проходять роки, і непомітно підкрадається старість.
По закінченню розмови ведуча заходу Альона Рябенко звернулася до присутніх словами із повчання князя Володимира Мономаха: «Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів».
Робіть все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.
Запам’ятайте ще одну важливу річ: зроблене вами добро повернеться до вас сторицею, як і заподіяне зло, черствість, байдужість. Як ви ставитесь до своїх і чужих стареньких, так будуть ставитись до вас, коли доживете до їхніх літ.