«Осінь на моїй Батьківщині»- про золотокосу чарівницю, щедру і казково красиву, загадкову і непередбачувану осінь говорили на виховній годині учні групи №21 ( кравець, закрійник). Вірші українських поетів Ліни Костенко, Василя Симоненка були такими співзвучними настрою учнів, влучно передавали атмосферу осіннього дня:
Упав мороз на листя посіріле,
Яри заслало сиве полотно,
Збирають ночі зорі у рядно,
І сонце в хмарах ніжиться без діла.
Репродукції картин відомих художників з осінніми пейзажами, музичні твори, жмуток кленового листя навіювали романтичний настрій і бажання створити щось прекрасне. Троянди з осіннього листя – hand made, який приніс задоволення учням від вдало виконаної роботи. Милуючись «золотим» букетом, кожен розумів – в нім часточка його власної душі і старання.
Де ж ти, літо, поділось,
куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось.
