СВЯТЕ СЛОВО – МАТИ!
Мама! Найдорожче слово в світі!
Де б не був ти, що б ти не робив,
Та вона твій шлях завжди освітить
Ніжним серцем, відданим тобі
День матері – це одне із найзворушливіших свят, бо кожен із нас з дитинства і до своїх останніх днів несе у своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами. Традиційно День матері в Україні відзначають другої неділі травня, який вважається місяцем Пречистої Діви Марії.
Мати, мама, матуся… Вона – початок життя, хранителька, берегиня дому, життя, любові, душі. На світі є слова, які ми називаємо святими. І одне з таких святих, теплих, ласкавих слів – слово «Мама». Слово, яке дитина говорить найчастіше, – це «Мама», слово, при якому доросла, похмура людина посміхнеться, – це теж слово «Мама»…
З нагоди святкування Дня матері проходить Міжнародний творчий конкурс за участі учнів 1−11 класів загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів України та країн зарубіжжя.
Метою Конкурсу є привернення уваги учнівської молоді до важливих тем: моя земля – Україна-мати; цінності української родини – традиції і сучасність.
Активну участь у конкурсі прийняли учні Державного професійно-технічного навчального закладу «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну»:
Сахненко Тетяна написала вірш «Мамина любов»
Все на світі можна виміряти часом,
Зважити, відміряти, доторкнутись теж,
Висловити голосом, тенором чи басом,
Лиш любові матері не буває меж.
Все в житті трапляється: десь чатує зрада,
Почуття мінливі – палав та охолов,
Ти одна-єдина мені завжди рада,
Бо є незрадливою мамина любов.
Вранці прокидається сонце ясночоле,
Втім за обрій скотиться, оповите сном.
Сплять ліси і річка, і пшеничне поле,
Тільки невсипуща мамина любов.
На небеснім просторі засвітились зорі,
Лиш настане ранок – згаснуть вони знов,
Через відстань бачу: сяє мені згори
Вічна й незгасима мамина любов.
Ось тендітний пролісок пробиває крижину,
Дужий, але мить одна – вже і одійшов.
Від біди і труднощів береже людину
Щедра і всесильна мамина любов.
Семенченко Діана представила на огляд «Лист до мами»
Рідна моя мамо, всю любов до тебе не виразити словами, побажань усіх не зрахувати. Я дуже вдячна за свою турботу, тепло і ласку.
Багато українських письменників і поетів у своїх піснях, віршах оспівували найріднішу для кожного з нас людину в цілому світі – маму. І мені також свою вдячність тобі, моя рідненька, хотілося б виразити словами із пісні:
Мамочка, мамусю,
Чуєш ти мене?
Нехай Божа ласка,
Тебе обійме.
Ти мене навчила
Тільки на добро.
Ти мені давала
Затишок, тепло.
Коли ти поруч зі мною – мені затишно і спокійно, адже я знаю, ти завжди підтримаєш мене в своїх злетах і падіннях, підкажеш вірний шлях при виході з будь-якої ситуації.
Низький земний тобі уклін, моя рідненька.
А ще я хочу подякувати тобі за свою незрадливу дружбу. Я часто запитувала в тебе про те, чи є в мене справжня подруга. А ось зараз зрозуміла, що єдина моя подруга, яка ніколи не зрадить в біді та завжди допоможе – це ти, матусю. Лише з твоєю допомогою я стала такою, як є зараз. Твої поради завжди допомагають мені, бо ти бажаєш мені тільки найкращого. Навіть в суперечках ми залишаємося найріднішими людьми. Я найщасливіша дівчина на світі, бо в мене є така мама як ти, найкраща мама на світі.
Хотілось би, щоб ти ніколи не зазнавала горя, щоб твоє життя було вишите тільки червоними нитками і щоб поруч з тобою завжди крокували Віра, Надія, Любов.
Скрипка Анастасія написала лист «Рідній матусі»
Добрий день, мамо! Пишу тобі цей лист, тому що після сварки з тобою не змогла підійти до тебе, а ти ввечері великодушно не стала мене лаяти, дала мені можливість побути одній, розібратися у своїх почуттях і думках. Моє серце розривалося від почуттів, що нахлинули.
Сьогодні я вирішила написати цей лист, тому що мені так легше розповісти тобі про свої переживання. Мамо, я знаю, як тобі з нами, іноді, буває важко, але ми всі, твої діти, дуже любимо тебе. Мамо, ти в мене схожа на добру , чарівну казку.
Особливо гостро я стала відчувати це зараз, ранньою весною, коли оживає природа і все навкруги пробуджується.
Ти ввійшла до нас у кімнату й сказала, щоб ми з Катрусею одягли молодших дітей і вийшли у двір. Ти повела нас у маленький скверик біля сільського Будинку культури. Ми присіли на лавочку і казка почалася. Це була чудова історія про березень, про тепле сонце, про лагідний весняний вітерець. Я не пам’ятаю, про що ти говорила, але, мамо, ти була казкою. Почувши цю чарівну історію, я вже не зможу зупинитися – мені захочеться нових таємниць та легенд.
І ти розповідала їх за допомогою весняного дощику та веселого дзюркотіння перших весняних струмочків. Це ти вчила нас бачити не просто зміни в природі, а відчувати красу навколишнього світу.
Для того, щоб повірити у весняну казку, стати частиною цієї легенди, відчути її, насолодитися нею, треба, щоб у вас у серці жила своя казка. Нехай час іде своєю чергою, нехай змінюють один одного дні, даруючи нам нові відчуття, нові образи, якщо у вашій душі живе казка, то ви найщасливіша людина у світі.
Прости мене, мамо, я тебе дуже люблю. Твоя донька Анастасія.
Колодяжна Ольга написала есе «Коли цвітуть вишні»
Пригадалося, як у дитинстві я думала: ось виросту і стану схожою на тебе, мамо. Буду такою ж гарною, доброю, турботливою, життєрадісною.
Ось я вже і доросла. Маю власні думки і переконання. Роблю перші кроки у доросле, самостійне життя. Твій незримий образ, мамо, завжди поруч зі мною. Я відчуваю, як ти радієш моїм успіхам, як хвилюєшся за моє здоров’я, як підтримуєш мої плани і розвіюєш сумніви. І від цього моя хода стає твердішою, впевненішою.
Як маленька планета кружляє навколо Сонця, так і я відчуваю постійне тяжіння до тебе, рідненька. Я знаю: ти завжди будеш поруч, зігріватимеш мене своїм теплом, даруватимеш світло.
Скоро в нашому садку зацвітуть вишні. Я приїду до тебе, і ми разом відзначимо твоє свято – День матері. Ти подарувала мені найцінніше: життя, любов і розуміння. Я подарую тобі вдячність і турботу.
Ланчинська Катерина намалювала малюнок «Материнська любов»
Лещенко Яна теж подала на конкурс малюнок «Вічне єднання поколінь»
Бажаємо дівчатам успіхів і перемоги в конкурсі!