Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»
від 05.09.2017 року №2145-VІІІ набрав чинності з 28.09.2017 року

Стаття 19. Освіта осіб з особливими освітніми потребами
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
2. Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти.
3. Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.
4. Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну.
6. Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
7. Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
8. Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.
Стаття 20. Інклюзивне навчання
1. Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.
2. Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.
3. Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.
4. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Психолого-педагогічні послуги – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.
5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування утворюють інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.
Психолого-педагогічний супровід – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.
6. Будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.
7. Проектування, будівництво та реконструкція будівель, споруд, приміщень закладів освіти здійснюються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

Професійне навчання для дітей з особливими освітніми потребами

Професійне навчання для дітей з особливими освітніми потребами – це підвищення їхнього соціального статусу та можливості підвищення рівня доходів, розвиток навичок та вміння працювати. Для суспільства професійне навчання дітей з ООП – це зниження напруженості на ринку праці, підвищення суспільної продуктивності, розв’язання соціальних проблем людей з ООП. Основна мета професійного навчання учнів з особливими освітніми потребами – інтеграція їх у суспільство. Професійне навчання є одним із ключових завдань професійної реабілітації. Питання навчання осіб з особливими потребами пов’язані із сучасним розумінням  особистісного розвитку дітей цієї категорії, з новим ставленням суспільства до таких дітей стосовно їхніх прав.

У Сумському  вищому професійному училищі будівництва і дизайну шостий рік поспіль  здійснюється підготовка учнів з особливими освітніми потребами за професією «Маляр, штукатур». Групи формуються з дітей, що навчалися у спеціальних школах м. Суми та Сумської області. Освіту в училищі отримали 22 учні даної категорії. Із них, 2 учні – з інвалідністю, що мало вплив на складність оволодіння трудовими навичками.

Більшість дітей на своєму рівні мають високий навчальний потенціал і хороші здібності до навчання, навчаються  із задоволенням.  Загалом стосунки між учнями формуються товариські, толерантні. Проте, із досвіду роботи зазначимо, що колектив закладу всіляко допомагає підліткам  організовувати самостійно справи,  підтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуаціях. У стосунках мiж дітьми ми намагаємося виховувати співчуття, почуття взаємодопомоги, емпатії, виваженості до помилок товариша.

Переважна частина учнів у цих групах з неповних сімей,  проте є  малозабезпечені сім’ї та сім’ї, що опинилися в складних життєвих умовах. Звичайно, такі діти потребують особливої уваги не лише через особливості розвитку, а й тому, що не завжди виховуються в соціально благополучних сім’ях,  не забезпечені повагою та підтримкою.

На сьогодні кількість їх становить 16 учнів. У навчально-виробничому процесі вони потребують особливої уваги та особливого індивідуального підходу. Основою набуття професійної (професійно-технічної) освіти є державні освітні стандарти обов’язкові для всіх учнів незалежно від стану здоров’я. Тільки при такому підході до навчання людей з особливими освітніми потребами вони, як професіонали, можуть бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Метою роботи з  такими учнями є створення сприятливих психологічних умов для набуття професійних навичок і умінь, входження в соціальне середовище, адаптація, соціалізація, отримання професії, працевлаштування. Сукупність перерахованих напрямів діяльності і створює поняття «життєва компетентність учня».

Формування життєвої компетентності вказаної категорії учнів відбувається цілеспрямовано, враховуючи всі напрями освітньо-виховної діяльності. У процесі навчання  дані вихованці стикаються з різного роду психологічними бар’єрами, що визначає необхідність створення особливих умов для підготовки цієї групи учнівської молоді. Це і адаптація навчального процесу до потреб учнів з інвалідністю, і організація соціально-психологічної підтримки, і підготовка викладачів до роботи у відповідних умовах, і створення сприятливого середовища.

Психологічній супровід інклюзивного навчання розпочинається під час знайомства з нашими майбутніми абітурієнтами в школі. Практичний психолог під час батьківських зборів в спеціальній школі намагається зацікавити батьків продовженням навчання їх дітей в училищі, отриманням ними професії та успішної інтеграції дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку у суспільне життя.

Наступним компонентом формування життєвої компетентності вказаної категорії учнів є підготовка викладачів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. З цією метою з педагогічним колективом постійно проводяться бесіди та обговорюються питання стосовно інтегрованого та інклюзивного навчання на нарадах, круглих столах, психолого-педагогічних семінарах, консиліумах, тренінгах. Обговорені такі питання: «Принципи ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами», «Компоненти індивідуального навчального плану», «Риси та вміння, важливі для ефективної роботи з дитиною з особливими освітніми потребами», «Інклюзивна освіта: проблеми та перспективи», тренінг «З чого почати?» (проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини) круглий стіл «Соціально-психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами», психолого-педагогічний консиліум «Як допомогти дітям з особливими освітніми потребами в підготовці до майбутньої професії».